Цитомегаловирус в мазку, розшифровка аналізу

Якщо виявлений цитомегаловірус в мазку, що потрібно робити в цьому випадку? Перш ніж відповісти на це питання, необхідно знати, що це за вірус. Не варто сильно переживати, так як дана інфекція споріднена звичайному герпесу, і на всій планеті 70% людей вважаються носіями цитомегаловірусу. Не всі знають про це, тому що якщо людина абсолютно здорова, то даний вірус знаходиться в сплячому стані і не проявляє себе ніякими ознаками. Але якщо знизився імунітет, то починаються значні проблеми.

 

У деяких випадках лікар призначає обстеження з метою виявити ЦМВ. Найефективнішим методом виявлення вважається полімерна ланцюгова реакція, або ПЛР. Даний спосіб є досить ефективним, так як порушується молекулярно-генетичні матеріали людини. ПЛР ефективний і в хронічній стадії цитомегаловірусу, і в латентному (сплячому) стані.

Цитомегаловірус: симптоми у жінок

Симптоми хвороби з’являються в момент загострення. Всі ознаки нагадують застуду: з’являється озноб, ломота у всьому тілі, головний біль і висока температура. Небезпека ЦМВ в цей час в тому, що можливий розвиток ускладнень, наприклад, поява пневмонії, збільшення печінки, енцефаліт і т.д. Особливу небезпеку вірус представляє в період вагітності, так як по крові він передається ще не народженій дитині. Якщо майбутня мати – носій вірусу, то дитина переймає його без наслідків, і можливо, ЦМВ не проявить себе ніколи. Небезпечно, якщо вагітна жінка заразилася цитомегаловірусом перед або під час вагітності. Тоді у народженої дитини можуть бути значні відхилення у розвитку.

До тимчасових порушень можна віднести низьку масу тіла, шкірні висипання, ураження селезінки і печінки. До порушень, які проявлять себе згодом, – відставання у фізичному чи розумовому розвитку, проблеми з координацією, слухом або зором.

Опис методу діагностики

У пацієнта береться біологічний матеріал, далі застосовується метод його вивчення, де виявляється геном збудника на клітинному рівні (ДНК). Проводиться багаторазове подвоєння (ампліфікації) молекулярної частини з ДНК із застосуванням ферментів і отриманням точної копії відпрацьованого біологічного матеріалу людини.

Всі заходи проводяться в лабораторії на спеціальному реакторі, так як реакція розмноження проходить певні стадії, вона іменується ланцюгової. З отриманого матеріалу досліджують пробу візуально, проводять порівняння з еталоном в базі даних, ставлять діагноз і по ньому призначають відповідне лікування.

Методи діагностики в першу чергу призначаються вагітним жінкам, так як саме для них цитомегаловірус становить значну небезпеку. Якщо в аналізі виявлено невелику кількість антитіл, значить, зараження відбулося давно і організм вже встиг виробити певний імунітет щодо захисту від вірусу. Відсутність в мазку або крові ЦМВ має спонукати молоду жінку до проведення певних заходів щодо захисту себе і дитину від зараження.

Виявити ЦМВ можна в мазку, крові і навіть інших рідинах, так як він є навіть в сльозах людини. Особливо небезпечно, якщо вірус знаходиться в грудному молоці жінки, тому що він з легкістю передасться немовляті. Як біологічного матеріалу беруть:

  1. Посів з порожнини рота.
  2. Кров або сечу.
  3. Мазок з ротової порожнини (мокроту).
  4. Зішкріб з уретри або піхви.
  5. Рідина спинномозкову.
  6. Грудне молоко.

Шляхи передачі ЦМВ

Так як практично в будь-якої рідини людини присутній вірус, заразитися їм не складно. Зараження відбувається при статевому акті, поцілунку, при пересадці органів або при переливанні крові. Але це може статися в період активізації цитомегаловірусу. В інший час необхідно дуже постаратися, щоб заразитися ним. Якщо людина при сексуальному контакті використовує презерватив, то ризик зараження значно знижується, але в період вагітності спілкування з хворим партнером краще взагалі звести до мінімуму.

лікування патології

Вилікувати цитомегаловірус практично неможливо, тому всі лікувальні заходи зводяться до того, щоб утримати вірус в «сплячому» стані. Якщо у людини в організмі присутній ЦМВ, але імунітет у нього на належному рівні, то лікування не призначається зовсім. Щоб зміцнити ослаблений імунітет, призначаються вітамінні комплекси і імуностимулятори. Лікарі рекомендують хворим частіше перебувати на свіжому повітрі, більше рухатися і правильно харчуватися. Існують лікарські рослини, які також здатні зміцнити ослаблений організм, наприклад шипшина, меліса, звіробій, календула і ін.

Лікування вірусу повинен проводити фахівець, самолікування може призвести до негативних наслідків.

Якщо хвороба загострилася, призначається антивірусна терапія, яка дозволить повернути вірус в латентний стан. Особливо воно важливо для вагітних жінок. В даний час все більше стали застосовувати для лікування ЦМВ кислоту гліциризинову. Вона виготовлена ??з кореня солодки, безпечна для організму і при цьому дуже ефективна.