УВЧ при гаймориті: показання та протипоказання

УВЧ при гаймориті рекомендується лікарями при призначенні фізіотерапії поряд з такими методами, як, наприклад, УФО (ультрафіолетове опромінення). У багатьох випадках УВЧ (ультрависокі частоти) допомагає швидко зняти запальний процес на пазухах носа, стимулює підвищення рівня імунітету хворого. УВЧ вважається одним з найбільш ефективних методів лікування простудних захворювань.

Як діє ця процедура?

У цього методу задоволена більша доступність. Під сеансом УВЧ розуміють курс лікування хворого електричним струмом, який має ультрависокої електромагнітний потенціал, який створює поле, що впливає на пацієнта. Частота сигналу вибирається з таким розрахунком, щоб вплив електричного поля на людину створювало теплової терапевтичний ефект. Прилади УВЧ бувають стаціонарними і переносними, ними оснащені багато районні поліклініки.

Установка може надавати на хворого наступні дії:

  1. Усунення болю в пазухах носа.
  2. Зняття запального процесу.
  3. Зменшується набряк через нормалізації функціонування судин.
  4. Відбувається стимуляція імунітету на місцевому рівні.
  5. Різко збільшується швидкість регенерації постраждалих тканин.
  6. Посилюється захист організму пацієнта на рівні клітин.
  7. Сповільнюється проникнення в кров токсинів, які виникають в місці запалення.

Всі зазначені явища проявляються через вплив високочастотного електричного поля, коли відразу після включення апарату УВЧ починається розширення капілярів в місці ураження. Це покращує циркуляцію кров’яної плазми, приводить в норму висновок лімфи. Після проведення сеансу УВЧ протягом 2 діб залишається підвищеним тонус судинних стінок, різко збільшується проникність капілярів. Відбувається оптимізація тканинного обміну, з організму пацієнта швидше виходять продукти запалення.

Недоліки та переваги УВЧ

Основною перевагою цієї лікувальної методики є прискорення доставки лікарських засобів до вогнища запалення через збільшення швидкості протікання обмінних процесів, і підвищення проникності клітин. Це дозволяє зменшити дозу застосовуваного медикаменту або істотно скоротити курс терапії. Хворий не відчуває ніякого болю або дискомфорту при такому методі лікування. Під впливом УВЧ різко активізуються фагоцити, що підвищує імунітет пацієнта. Це не дає запалення перейти в хронічну форму, знижує ризик виникнення рецидиву. Метод порівняно дешевий. Призначити процедуру може терапевт або отоларинголог.

Основним недоліком УВЧ вважається той факт, що застосовуючи тільки цю процедуру вилікувати гайморит практично неможливо. Цей метод повинен входити в комплекс заходів щодо усунення захворювання у пацієнта поряд з використанням антибіотиків, протизапальних медикаментів. Іноді доводиться поєднувати УВЧ з хірургічним втручанням.

Коли рекомендується застосовувати?

Процедура може бути призначена при будь-якій формі цього захворювання. Багато хворих цікавляться, чи можна робити УВЧ при інших захворюваннях. Лікарі рекомендують цю маніпуляцію при різних формах синуситу, наприклад, при фронтите. Але найбільш ефективним вважається застосування цього способу при лікуванні гострого гаймориту або ексудативного типу хронічної форми цієї хвороби. Дозволено цей метод боротьби з недугою для лікування дітей. УВЧ – дозволений метод лікування незалежно від віку і статі пацієнта.

Протипоказання до сеансу УВЧ

Цей метод має ряд обмежень. Не можна робити прогрівання носових пазух, якщо у людини є хоча б незначне підвищення температури тіла. Використання подібної фізіотерапії в такий період призведе до зростання температури до найвищих значень.

Перед проведенням процедури хворий повинен повідомити лікаря про наявні хронічні недуги, а жінка зобов’язана повідомити лікаря про свою вагітність, якщо вона є.

Забороняється робити процедуру людям з різними серцевими хворобами. Категорично заборонено лікувати цим методом хворих раковими недугами. Не можна застосовувати УВЧ для лікування гаймориту пацієнтів з хворобами крові або стійкої гіпотонією. Ця процедура повинна бути доповненням до основного курсу терапії медикаментозними засобами або проколу пазух.

Як проводиться сеанс УВЧ?

Прилад для проведення процедури може бути стаціонарним і переносним. Конструкція складається з пластини з електродами, які можуть бути виготовлені у формі металевого диска з ізоляцією на його поверхні або можливе використання різних за площею прямокутних електродів, зроблених з гнучкого матеріалу. На практиці найчастіше використовують дискові пластини 2 типорозмірів: 4,78 і 10,9 см. Для усунення симптомів гаймориту застосовують диски діаметром 4,78 см.

Початок процедури необхідно в обов’язковому порядку починати з очищення носа від скопилася там слизу. Для промивання носа можна використовувати сольові розчини, фізіологічні розчини або розчини нічого не основі антисептиків. Якщо ніс закладений дуже сильно, то рекомендується закапати в нього судинозвужувальні краплі в кожну ніздрю.

Після такої підготовки хворий розташовується в положенні лежачи (якщо він боїться або у нього поганий стан здоров’я) або сидячи на стільці. Пластини приладу зміцнюються на ніс пацієнта паралельно носовою каналам. Між шкірою і електродами прокладається шар марлі або бавовняного матеріалу товщиною не більше 1 см. Після цього лікар включає апарат на заданий час, який вказується в направленні на проведення УВЧ. Зазвичай середня тривалість процедури при усуненні гаймориту становить не більше 14-16 хвилин. Сила і потужність дії струму регулюється від слабкого впливу до потужної атаки. Курс терапії методом УВЧ залежить від швидкості одужання хворого. Він може тривати від 5-6 до 14-15 сеансів, які проводяться раз на 2 доби, але в деяких випадках можуть призначатися і кожен день.