Збудник хламідіозу – прояв у чоловіків і жінок, профілактика

Хламідіозом прийнято називати окрему групу інфекційних захворювань, які розвиваються в людському організмі під впливом різного виду хламідій. Ці мікроорганізми можуть вражати не тільки сечостатеву, а й серцево-судинну, дихальну, опорно-рухову систему, а також зорові органи.

Ні для кого не секрет, що найбільш часто чоловіки і жінки стикається саме з урогенітальною формою цієї хвороби, яка проявляється у вигляді різних запальних процесів, що вражають сечовий міхур, уретру і статеві органи. У чоловічої половини населення дана форма хламідіозу в більшості випадків викликає запалення передміхурової залози. Що стосується жінок, то у них така інфекція стає причиною розвитку ендометритів, цервицитов, ерозій і вульвовагінітів. Найбільш характерним клінічним симптомом даного захворювання є специфічні виділення з сечостатевих органів, які мають склоподібний характер. Небезпека хламідіозу з’являється у вигляді безлічі різних ускладнень, до яких слід віднести не тільки висхідний інфікування органів сечовивідної та статевої системи, а й нейрохламідіоз, порушення роботи серцево-судинної системи, безпліддя, імпотенцію (у чоловіків), ураження опорно-рухового апарату.

Хламідіоз – коротка інформація про хворобу


хламідії

Сечостатевої або урогенітальний хламідіоз – це інфекційне запальне захворювання, яке розвивається внаслідок попадання в організм людини хламідій і може передаватися при статевому контакті від одного партнера іншому.

У наш час дуже гостро стоїть проблема, викликана неконтрольованим поширенням цієї патології. Кількість заражених урогенітальної формою хламідіозу в останні кілька років неухильно зростає. І це явище спостерігається не тільки серед сексуально-активного, дорослої частини населення (жінки і чоловіки 20-40 років), а й в статевонезрілої – підлітковому середовищі. Виною тому стають і доволі ранні сексуальні стосунки, і незахищений статевий акт з випадковим партнером, і відсутність інформації про небезпечні наслідки подібних зв’язків. Ось чому на даний момент хламідіоз займає одне з провідних місць у списку найбільш поширених інфекцій, що передаються статевим шляхом. Щороку на цю недугу заражаються близько 85-90 мільйонів чоловік на Землі.

Відомо, що найбільша сприйнятливість до цього захворювання спостерігається у людей, які страждають від зниження працездатності імунної системи. Також, доведеним фактом є те, що жінки більш схильні до розвитку хламідіозу, ніж чоловіки. У 50% випадків зараження хламідіями, дана інфекція викликає у жіночої половини населення виникнення трубно-перитонеальній форми безпліддя, а в 40% є причиною інших гінекологічних патологій. Зустрічаються і комбіновані види цієї недуги з іншими інфекціями статевих шляхів, наприклад такими як:

  • уреаплазмоз;
  • гонорея;
  • гарднерельоз;
  • молочниця;
  • трихомоніаз;
  • мікоплазмоз;
  • сифіліс.

Об’єднуючись, кілька таких захворювань істотно ускладнюють перебіг інфекційного процесу і значно продовжують його лікування.

Що ми знаємо про збудника даної інфекції?


Збудник хламідіозу – бактерія роду Chlamidia trachomatis

Причиною розвитку урогенітального хламідіозу є особлива бактерія роду Chlamidia trachomatis, яка паразитує всередині клітин людського організму. Ця бактерія має дуже маленькі розміри і може існувати в уражених тканинах дуже довго, практично нічим не виявляючи своєї присутності. Перші клінічні симптоми захворювання виникають за умови зниження імунітету ураженого організму – так як саме це явище стає причиною активного розмноження і розвитку хламідій.

У природі налічують близько 15 видів різних хламідій, які можуть викликати не тільки ураження органів сечостатевої системи, а й патології лімфовузлів, дихальної системи, очей і т. П. Найпоширеніший шлях зараження хламідіозом – статевий. У деяких випадках ця недуга передається від матері до новонародженого під час пологів, що супроводжується розвитком у малюка вродженої форми хламідіозу. Набагато рідше це захворювання передається побутовим шляхом через постільну білизну, рушники, предмети гігієни. Зазвичай, перші ознаки хвороби виникають тільки через 7-14 днів після зараження.

Відомо, що використання оральних контрацептивів і метод перерваного статевого акту не зможуть захистити людину від зараження. При незахищених сексуальних відносинах з носієм хламідій, інфікування відбувається в 65-70% всіх випадків. Дані мікроорганізми недовго живуть в умовах зовнішнього середовища – всього 1-2 діб. Гинуть хламідії тільки під впливом високої температури, після відповідної термічної обробки заражених предметів.

Як проявляються клінічні симптоми цієї патології у жінок?

Перші ознаки хламідіозу у жіночої половини населення проявляються у вигляді слизових або гнійних виділень, які періодично з’являються з піхви. Від звичайних «здорових» виділень вони відрізняються досить неприємним (іноді навіть смердючим) запахом, а також відтінком – подібні виділення можуть мати жовтий колір.

До того ж, поряд з такими виділеннями у жінки можуть виникати неприємні больові відчуття в області внутрішніх і зовнішніх сечостатевих органів. Можлива поява печіння або свербежу, особливо в ході процесу сечовипускання. У пацієнтки може виникати гостре бажання почухати шкірні покриви в нижній частині живота. Біль при хламідіозі зазвичай зосереджується в малому тазу, особливо сильні болі виникають у жінок на початку менструального циклу. Часто при даному захворюванні виникають невеликі кровотечі, ніяк не пов’язані з менструацією (їх ще називають міжменструальнікровотечі).

Серед додаткових ознак хламідіозу слід виділити незначну слабкість, субфебрильна температура, і інші симптоми інтоксикації організму. Конкретної ж симптоматики, яка підтверджує наявність даної інфекції, просто не існує. Всі вищеописані ознаки хламідіозу носять суб’єктивний характер, а деякі з них можуть навіть не проявлятися. Тому в даному випадку успішність і своєчасність лікування залежить, перш за все, від свідомості пацієнтки і її турботи про власне здоров’я. У подібній ситуації приводом для термінового звернення до лікаря-гінеколога повинно стати зміна стану статевих органів і самопочуття жінки в поєднанні з вищеописаними симптомами, які можуть також бути присутнім або відсутнім.

Основні ознаки хламідіозу у чоловіків


Хламідії у чоловіків

Клініка цієї недуги у чоловічої половини населення, так само як і у жіночій, може або повністю відсутні, або проявлятися вкрай незначно. Якщо ж симптоми даної патології все-таки присутні, то на початковому етапі вони проявляються у формі запалення деяких органів уретрального каналу. В цьому випадку процес запалення характеризується хронічним перебігом і триває близько 1,5-2 місяців.

І знову ж таки, особлива симптоматика, яка вказує на розвиток інфекційного процесу, обумовленого діяльністю саме хламідій в організмі чоловіка, практично повністю відсутня. Серед інших ознак хламідіозу, особливу увагу слід звернути на появу специфічних виділень склоподібного характеру, які утворюються в сечівнику і називаються «ранкової краплею». Як і у випадку з жіночим хламідіозом, у чоловіків під час сечовипускання з’являється печіння і свербіж уретрального каналу. Больові відчуття в подібній ситуації не є винятком, хоча у представників чоловічої статі вони виражені набагато слабкіше і зосереджені в поперековому відділі хребта, яєчках, мошонці і органах сечовипускання.

Зараження хламідіями також може супроводжуватися невеликою лихоманкою (до 37оС включно), погіршенням загального самопочуття, слабкістю та іншими ознаками інтоксикації. Нерідко хворі відзначають такі симптоми хламідіозу, як поява гною і гнійних ниток в сечі, її помутніння. Також у пацієнта можуть виникати поодинокі періодичні кровотечі після сечовипускання або сім’явиверження. Кожному чоловікові слід знати, що відчуття дискомфорту або поява вищеописаної симптоматики, що вказує на наявність будь-якої патології сечостатевої системи, має стати приводом до обов’язкового відвідування лікуючого фахівця. В іншому випадку, хламідії можуть стати причиною розвитку таких серйозних проблем, як імпотенція або чоловіче безпліддя.

Методи лікування захворювання


імуномодулятори

Незважаючи на той факт, що клінічні ознаки цієї хвороби виражені дуже слабо, хламідіоз є венеричною патологією та відповідно тягне за собою величезну кількість різних ускладнень.

Дане інфекційне захворювання, що передається в основному статевим шляхом, слід лікувати негайно. Для початку терапії необхідно провести спеціальний тест, за допомогою якого визначають чутливість організму хворого на вплив різних антибактеріальних препаратів. Хламідії за своєю природою є бактеріями, що паразитують в клітинах людського організму. Вони мають відносно невеликий чутливістю до антибіотиків. Саме тому для успішного лікування пацієнта дуже важливо правильно підібрати ефективний антибактеріальний препарат.

Лікування хламідіозу виконують курсами, які можуть включати використання таких лікарських засобів:

  • імуномодулятори;
  • антибіотики;
  • препарати проти дисбактеріозу;
  • протизапальні ліки.

Крім загальних методів терапії даної патології, хворому також призначається місцеве лікування у вигляді лікарських ванночок, спринцювань, свічок і т. Д. Лікар може порекомендувати пацієнту застосування таких фізіотерапевтичних процедур, як електрофорез; МРТ; ультразвукова терапія, квантовий метод лікування. Абсолютно всі лікувальні процедури і медикаментозні препарати повинен призначати лікар для кожного хворого в індивідуальному порядку. Залежно від особливостей перебігу захворювання, тривалість курсу лікування може становити від 2 до 3 тижнів. Завершальним етапом терапії є повторне обстеження пацієнта на наявність інфекційного агента (хламідій).

Хто є винуватцем зараження?

Хламідіоз найчастіше передається саме статевим шляхом, хоча не виключається і можливість побутового інфікування. Цікавим фактом є те, що «підчепити» дане захворювання при звичайному статевому контакті з партнером – носієм збудника інфекції, можливо тільки в 50% всіх випадків. Звичайно для людини, яка отримала цей неприємний діагноз, подібний факт є сумнівним розрадою. Однак пацієнту будь-якої статі слід знати, що шкідливі бактерії можуть дуже довго перебувати в організмі, не завдаючи зараженому ніякої шкоди. Тому після підтвердження такого діагнозу, не варто вважати нинішнього сексуального партнера причиною появи даної проблеми!

Що буде якщо не лікувати патологію?

Урогенітальний хламідіоз досить часто супроводжує різні венеричні хвороби. Ось чому, виявлення цієї недуги для багатьох жінок і чоловіків стає справжнім шоком. Навіть якщо ви вирішите не лікувати це захворювання, знайте, що рано чи пізно воно все одно проявитися! Але ось яким чином інфекція проявить себе – чи буде це легке нездужання, або важке запалення репродуктивних органів (включаючи безплідність) повністю залежить тільки від правильності і своєчасності, прийнятого хворим рішення.

Наслідки чоловічого і жіночого хламідіозу


наслідки хламідіозу

Залежно від поширеності інфекційного процесу і стадії хвороби, цей підступна недуга може обернутися цілою низкою негативних наслідків для організму чоловіки. Спочатку шкідливі бактерії хламідіозу атакують репродуктивну і сечовидільну систему, викликаючи появу різних запальних захворювань уретрального каналу і простати. Але це є лише невеликою частиною всіх можливих наслідків цієї недуги. Одним з найбільш важких ускладнень хламідіозу вважають розвиток чоловічого безпліддя та імпотенції. Уникнути виникнення таких небезпечних наслідків можна тільки шляхом своєчасного діагностування та лікування цієї патології.

У представниць жіночої статі дана інфекція викликає вульвовагініт, а також розвиток запалення шийки, цервікального каналу, слизової оболонки, придатків матки і маткових труб. Внаслідок наявності постійного запального процесу в органах малого таза, у жінки виникає безліч проблем, пов’язаних з працездатністю статевої системи:

  1. збільшується ризик розвитку злоякісних новоутворень шийки матки;
  2. порушується запирательная функція шийки в період вагітності;
  3. виникають ерозії шєєчной частини матки;
  4. з’являються спайки в маткових трубах (спайкові процеси часто стають причиною позаматкової вагітності і перешкоджають настанню нормальної вагітності);
  5. внаслідок неповноцінності ендометрію, порушується скорочувальна функція матки, виникають аномалії плаценти (в результаті збільшується ймовірність самовільних абортів на ранньому терміні вагітності);
  6. порушується працездатність яєчників, що призводить до зміни гормонального фону жінки і перешкоджає нормальному дозріванню яйцеклітин.

Для того щоб уникнути зараження хламідіозом бажано мати одного постійного, «перевіреного» сексуального партнера. В іншому випадку слід використовувати бар’єрні контрацептиви (презервативи). Вкрай важливо і для жіночого, і для чоловічого статевого здоров’я регулярно проходити обстеження лікаря, а також здавати всі необхідні аналізи на визначення венеричних інфекцій. Крім того, ніколи не слід забувати і про дотримання особистої гігієни, здоровий спосіб життя, зміцнення працездатності імунної системи.